Уповільнення

Напружене слово – несказане – висне

В спекотному затишку, який не порушу, –

До болю мовчатиму довго – навмисно,

Щоб камінь тягнув до неспокою душу.

І чорною стрічкою вітер пов’яже –

Мене -

У заграві лихій, та спокійній.

Зів’ялі відлуння прекрасної фальші –

Нарешті загасять

мою стихію.