вівторок, 7 лютого 2012 р.

_

Стала тиша.

Падає сніг із самого днища.

Витрушує вітер ту візерунчату кригу.

І зірваним голосом у безмов’ї свище.


Вистигає тиша.

Давить на зір. І моє попелище

Розпливається перед очима.

Тут і зараз – стань ближче.

Немає коментарів:

Дописати коментар