середа, 9 вересня 2015 р.

Покотилася літа стигла черешня.
Понад озером тихо шепочеться ліс.
Десь за містом сніги визрівають,
А решта - 
вже у місті.
І ти не барись.

Сіруватий ледь зимний світанок
Пробирає, 
Аж сироти йдуть.
Сон мина, та в очах не розтане.
День заллє собою, мов ртуть.

Крокуватиму злою сльотою.
Наді мною замерзне імла.
Вийду 
до тебе 
Простою.
Не барись, згориш же дотла.

Немає коментарів:

Дописати коментар