Аморфій

Зелені вулиці - крізь спалах
Зима в сітківку мжичить.
Вона лише вдала, що спала,
Вона ще березню
Позичить:
Холодний видих.
Досить пізно.
Змиває барви злива.
Можливо, хоч ліхтар -
Та й зблисне
У темряві-оливі.
Туман непевний.

Сніжно й лячно.
Стоять, мов сіті - клени.
І тільки спалах
Твій. Гарячий.
Фарбує паморозь
в зелений.