Я часто її гортаю.
І кожна строфа — спокійна отрута.
Між легенями і гортанню
Чіпляється трутень.
Розбираю її на цитати.
І кожний рядок продовжує жити
Окремо. Придумує собі дати
Народження й смерті.
Як вшитий
У простір. Скрізь — відбивається словом,
Текстом,складами, слідами.
Хто його на папері зловить,
Стертому сонцем, снігом, устами?
Сьогодні Її закриваю.
Стираю зміст швидко і боляче.
Амінь в дорогу
до раю.
Безспірно. У серце колючи.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Я не знаюся на літературних термінах, тому скажу своїми словами.
ВідповістиВидалитиРитміка дуже потужна, швидко синхронизуешся з нею.
А слова (особливо в поєднанні з ритмом). Я ледь стримався, щоб не почати декламувати за робочим місцем :) підпишусь, буду читати.
Дякую :)
огого! спасибі.
ВідповістиВидалити