Межа — це завжди кінець і завжди початок.
І в даному випадку:
Перетин можливих доріг.
Ось приходить білий,
мов гіпс, ранок. — Край.
У ньому лише мовчати.
Просто мовчати і ковтати цю мовч.
*Укінці я вмикаю пісню, будь-яку, неважливо. (ремарка)
Межа — це перехід від спогадів
Хороших, частіше — тужливих.
Рейки, вокзали, буфети.
При.станційні будівлі.
(просторі та світлі площі,
трамвайні свистячі звуки,
на листівках старі акведуки.
Тощо)
П’яні весни, спокійні зимівлі.
Пе.ре.даю естафету.
понеділок, 4 травня 2009 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар