четвер, 29 липня 2010 р.

дуже жіноча "поезія"

Ділимо одну сходинку.

Рухаємося вгору: від станції, шуму.

Не торкаємось рухомих частин балюстради.

 

Загальмували лише на годинку,

Але чого вона нам вартувала (!)

І ось тепер: хіба знайдеш відраду?

 

Ділимо одну сходинку.

Нам би поділяти думки,

А так — лише сигарети,

іскри запальничок,

Ковтки.

2 коментарі:

  1. очень женская поэзия, ахаха
    мне понравилось. главное - не касаться движимых частей балюстрады, и не касаться чужих взглядов, если они не касаются нас. а в лондОне ступеньки на эскалаторах на одного человека в ширину - ни черта не маракуют, буржуи.)

    ВідповістиВидалити
  2. на довгих ескалаторах всі дивляться одне на одного, на зустрічну смугу. і погляди такі сумнііііі-сумні чомусь. на арсенальній та університеті помічала. томное ожидание.

    нема нічого нуднішого, ніж їхати на ескалаторі одному.

    ВідповістиВидалити