.

Затиснуті в легені - хлюпочуть 

Крики.

Застигає в горлі

На півзвуку схлип.

І хоч би їх споришем накрити, 

І хоч би сон до повік прилип.

Завесніє згодом, засніжить осінньо.

І колись горицвітом зійде земля.

Поки ж вічне літо - глевке і зимне.

Поки ж квіти - темна і гостра стерня.

.

Білявка-хмара знічено тріпоче:

Крило підбила сива злива.

І небо сірим мироточить,

Біжить вода квапливо.

Рибини-люди бавляться охоче:

Терпка сльозина котиться долів, 

І з неї - сіль - каміння давнє точить.

А ж ось лихий багряним день залив.